іподиякон

іподиякон
1. Чин церковнослужителя, у якому посвячений має право й обов'язок допомагати при здійсненні архиєрейського богослужіння: одягати архиєрея, тримати й подавати йому дикирій та трикирій тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; розм. піддиякон

Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "іподиякон" в других словарях:

  • іподиякон — а, ч. Молодший диякон при архієреї …   Український тлумачний словник

  • іподиякон — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • піддиякон — див. іподиякон …   Словник церковно-обрядової термінології


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»